Сенченко О.В.

Одеський державний економічний університет

Проблеми обліку і контролю витрат на хлібоприймальних заготівельних підприємствах

На хлібоприймальних заготівельних підприємствах проблема економії і раціонального використання ресурсів стоїть досить гостро, так як її вирішення означає зниження витрат на виробництво послуг, а також збільшення їх якісного додаткового обсягу. Важлива роль в посиленні режиму економії належить зниженню витрат виробничого і невиробничого характеру, які безпосередньо впливають на показники собівартості і ефективності виробництва в цілому.

Важливе місце у вирішенні даної проблеми належить раціональній організації формування первинної інформації, що є початковим етапом відображення діяльності хлібоприймальних заготівельних підприємств. Цільовим направленням успішної роботи є організація обліку і контролю витрат на виробництво послуг за видами ресурсів та в розрізі господарських процесів. Розглянемо організацію їх обліку і контролю у відповідності зі специфікою діяльності даних підприємств. Під час дослідження, що було проведено за даним видом суб’єктів господарювання в Полтавській області, існуюча в даний час організація первинного обліку і контролю не забезпечує отримання достовірної і повної інформації про витрати на виробництво, а також не сприяє їх попередженню та усуненню.

Витрати мають місце на всіх стадіях господарської діяльності хлібоприймальних заготівельних підприємств: прийманні зернових, розміщенні їх, очистці, сушінні, активного вентилювання, консервування, відвантаження та реалізації. Особливе значення має виявлення втрат в процесі прийманні та розміщенні, що безпосередньо впливають на економічне використання сировини, так як при надходженні зернових культур можуть бути виявлені нестачі і лишки, зіпсоване зерно (брак, подрібленння), неправильне визначення якості.

Значний відсоток утворення браку в елеваторній промисловості за зовнішнім виглядом і в результаті низької якості сировини свідчить про відсутність оперативної інформації і належного контролю за якістю надходження зернових культур. В інформації про надходження сировини потребують наступні підрозділи, відділи та служби хлібоприймальних заготівельних підприємств: заготівельні дільниці (елеватори), виробничо-технологічні лабораторії, енергетичні служби, відділи автотранспорту, юридичні відділи. При цьому важлива роль відводиться виробничо-технологічній лабораторії та заготівельній дільниці, які повинні здійснювати кількісно-якісний контроль сировини і оперативно надавати інформацію виробничим підрозділам про його якість. Оскільки при виявленні низької якості зернових необхідно ускладнювати технологію обробки і зберігання зерна, збільшення споживання електроенергії, що в свою чергу є причиною підвищення витрат на роботи з зерном в зерносховищах. Аналіз стану первинної документації про витрати засвідчив, що не всі невиробничі матеріальні втрати відображаються в обліку, крім того, зальними недоліком, що властивий більшості документів є відсутність в них інформації про причини понесених втрат і винних осіб в цьому.

Відмічені негативні моменти в організації обліку і контролю в процесі зберігання зерна потребують створення на кожному підприємстві більш дієвої системи обліку і контролю за витратами. З цією метою доцільно удосконалити існуючі форми первинних документів, в яких відображається інформація про виробничі і невиробничі витрати, і ввести додаткові реквізити виходячи з запитів внутрішніх користувачів, що в свою чергу допоможе виробникам зерна і хлібоприймальним заготівельним підприємствам розширити свої маркетингові можливості та збільшити доходи.

Так, в первинному документі „Складська квитанція на зерно”, необхідно, на нашу думку, ввести показник, що відображає інформацію про види, причини втрати і винних осіб, а також організувати облік відхилень від встановлених норм втрати, що утворюються в процесі надходження на зерносховища, шляхом введення додаткових показників в існуючі форми первинних документів.

Важливе значення при зберіганні зернових має правильна організація обліку роботи основних засобів та енергоносіїв. Для хлібоприймальних заготівельних підприємств проблема ресурсозбереження є досить актуальною, так як при зберіганні, очистці, сушці для отримання відповідної якості зернових культур використовується на 50-75% потужності. Це визначає необхідність постійного удосконалення норм використання основних засобів та електроенергії.

В даний час на багатьох хлібоприймальних заготівельних підприємств контроль за використанням матеріальних ресурсів в виробництві послаблено, в той час як саме на цьому етапі приховані як резерви заниження собівартості послуг так, і можливі зловживання, що виникають як наслідок перевищення норм, заміни одного виду зернових на інший більш, оцінений як низької якості і ціни. Поряд з цим при більш детальному ознайомленні з нормативною базою підприємств, які розглядалися, виявилось, що в практичній діяльності діють лише окремі частини нормативної бази галузі, які достатньо застаріли. Фактично повністю відсутні норми і нормативи, що розроблені на підприємствах, технологічні норми витрат матеріальних і паливно - енергетичних ресурсів замінені узагальненими розрахунково - статистичними нормативами, внаслідок чого практично неможливо здійснювати контроль витрат за відхиленнями.

Реалізація наданих пропозиції, на наш погляд, буде сприяти більш раціональному використанню матеріальних, трудових ресурсів, зниженню собівартості наданих послуг і підвищенню ефективності господарювання хлібоприймальними заготівельними підприємствами в умовах ринкових відносин.